Фрагменти уроків із застосуванням інноваційних технологій
Технологія колективного навчання
10 клас
Тема: ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ СИНОНІМИ ТА ЇХ ВИДИ. ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ
Мета: закріпити знання і навички з теми; навчити доцільно використовувати синоніми у власному мовленні; розвивати гнучкість мислення і мовлення; виховувати шанобливе ставлення до слова, до мови.
Внутрішньопредметні зв’язки:
Словотвір і стилістика: на рівні синонімів.
Морфологія: частини мови.
Синтаксис: словосполучення, речення, текст.
Пунктуація: розділові знаки.
Розвиток мовлення: види мовленєвої діяльності.
Міжпредметні зв’язки: художня література.
Тип уроку: формування практичних умінь і навичок.
Фрагмент уроку
ІV. Формування й удосконалення практичних умінь і навичок
Тренувальні вправи
Робота в групах
До кожного з наведених нижче дієслів підберіть по кілька відповідних синонімів, поданих у довідці. Складіть три речення з однією із груп синонімів, запишіть їх і підкресліть члени речення.
| 1. Тривати — | 2. Бурхливо — |
| Благати — | Раптово — |
| Віднітися — | Завжди — |
| Робитися — | Всенародно — |
| Втручатися — | Нишком — |
Довідка. 1. Бовваніти, молити, чинитися, творитися, продовжуватися, маячити, встрявати, коїтися, тягнутися. 2. Несподівано, прилюдно, тишком-нишком, безнастанно, зненацька, буряно, вічно, враз, раптом, бурно, крадькома, привселюдно, потай, таємно, буйно, раз у раз, повсякчас.
Технологія особистісно орієнтованого навчання
10 клас
Тема: Переносне значення слів. Тропи (епітет, порівняння, метафора".
Мета: поглибити знання учнів про переносне значення слів; розкрити функціонально-стилістичні можливості тропів (епітетів, порівнянь, метафор); учити визначати роль і доречність використання в тексті тропів, їхню стилістичну функцію; розвивати творчі здібності, логічне й образне мислення та мовлення, уміння аналізувати, досліджувати й порівнювати мовний матеріал творів художньої літератури, робити висновки; виховувати любов до рідного слова, шану й повагу до духовної спадщини українського народу.
Тип уроку: урок формування й удосконалення знань, умінь і навичок.
Внутрішньопредметні зв’язки: лексика.
Міжпредметні зв’язки: література; мистецтво.
Фрагмент уроку
Етап виконання системи творчих завдань і вправ на основі опрацювання теоретичного матеріалу.
Завдання: підібрати свої тропи до слів:
1. Великдень.
2. Писанки.
3. Свят-вечір.
4. Дідух.
Складіть власні поетичні рядки чи кілька речень, у якій би оспівувалися ці назви.
Завдання: підібрати свої тропи до слів:
1. Великдень.
2. Писанки.
3. Свят-вечір.
4. Дідух.
Складіть власні поетичні рядки чи кілька речень, у якій би оспівувалися ці назви.
Технологія критичного мислення
Тема: ОСНОВНІ ГРУПИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ
Мета: ознайомити десятикласників із основними групами фразеологізмів; збагатити мову учнів фразеологізмами; розвивати уважне ставлення до мови, до її якостей; виховувати навички самоосвіти і самовдосконалення.
Тип уроку: поглиблення і засвоєння знань, умінь і навичок.
Фрагмент уроку
Формування практичних умінь і навичок
Тренувальні вправи
Поясніть значення таких фразеологічних виразів. З 3–4 із них складіть речення і запишіть. Підкресліть усі члени речення. Яким членом речення є фразеологічний зворот у кожному із них?
П’ятами накивати. Викинути колінце. Крізь зуби. Замилювати очі. Вилами по воді писано. Ні риба ні м’ясо. Витрішки купувати. Бити байдики. Товкти воду в ступі. Кінці в воду. Води багато утекло.
Розвивальна технологія
10 клас
Тема. Основні норми української літературної вимови. Українська мова.
Мета: систематизувати знання про норми української орфоепії, продовжити формування орфоепічних умінь та навичок; розвивати слухову й зорову пам’ять, логічне мислення, дикцію; виховувати увагу до художнього слова та повагу до його творців.
Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.
Фрагмент уроку
Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого
Бесіда.
1) Що є предметом вивчення орфоепії?
2) Які орфоепічні норми вам відомі?
3) Яке значення мають орфоепічні норми?
4) З яких причин вони можуть порушуватись?
5) Які норми характерні для вимови голосних звуків?
6) Якими нормами визначається вимова приголосних?
7) Що вам відомо про особливості наголошення слів в українській мові?
1) Що є предметом вивчення орфоепії?
2) Які орфоепічні норми вам відомі?
3) Яке значення мають орфоепічні норми?
4) З яких причин вони можуть порушуватись?
5) Які норми характерні для вимови голосних звуків?
6) Якими нормами визначається вимова приголосних?
7) Що вам відомо про особливості наголошення слів в українській мові?
Технологія проблемного навчання
10 клас
Тема: ПРОФЕСІЙНО-ВИРОБНИЧА, НАУКОВА Й ДІЛОВА ЛЕКСИКА
Мета: повторити відомості про наукову, професійно-виробничу й ділову лексику; навчити визначати її стилістичну роль у мовленні; удосконалювати вміння доцільно вживати лексику книжну й професійно-виробничу у власному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до краси та багатства рідної мови.
Тип уроку: урок повторення здобутих знань.
Фрагмент уроку
Виконання системи завдань творчого характеру на основі повторення вивченого
Лексико-стилістичний аналіз
Із поданих уривків виділити професійно-виробничу лексику.
З’ясувати за «Словником української мови» (в 11 томах) її значення. Пояснити, яке стилістичне навантаження вона несе у кожному контексті.
Із поданих уривків виділити професійно-виробничу лексику.
З’ясувати за «Словником української мови» (в 11 томах) її значення. Пояснити, яке стилістичне навантаження вона несе у кожному контексті.
Текст 1
Майстер дістав зі своєї тумбочки жерстяну викройку, наклав її на лист заліза, що ми виправили з гільз, і обвів кругом тоненьким шильцем…— Рубаємо по контуру, за міліметр од лінії,— оголосив майстер, закінчивши розмічати.— Тепер уже не до землі, а до плашок на ваших верстаках. Хто рівніше обрубає, тому буде легше обробляти свою заготовку терпугом. До ро-бо-ти!..За півтори години до обіду майстер і Гришуха зібрали заготовки — хто добре обпиляв, хто абияк — і понесли до кузні у протилежний куток емтеесівського двору. А нам наказано було прибрати «робочі місця» і відпочивати, доки вони повернуться. Ми позмітали обрубки та ошурки з-під терпугів (у майстерні закружляв проти вікон — блискучий металевий пилок); потім крутили бормашину, хто діставав до ручки; інші пробували обточувати на наждаку шматочки заліза, а в кого був козик — то козик (Г. Тютюнник).
Майстер дістав зі своєї тумбочки жерстяну викройку, наклав її на лист заліза, що ми виправили з гільз, і обвів кругом тоненьким шильцем…— Рубаємо по контуру, за міліметр од лінії,— оголосив майстер, закінчивши розмічати.— Тепер уже не до землі, а до плашок на ваших верстаках. Хто рівніше обрубає, тому буде легше обробляти свою заготовку терпугом. До ро-бо-ти!..За півтори години до обіду майстер і Гришуха зібрали заготовки — хто добре обпиляв, хто абияк — і понесли до кузні у протилежний куток емтеесівського двору. А нам наказано було прибрати «робочі місця» і відпочивати, доки вони повернуться. Ми позмітали обрубки та ошурки з-під терпугів (у майстерні закружляв проти вікон — блискучий металевий пилок); потім крутили бормашину, хто діставав до ручки; інші пробували обточувати на наждаку шматочки заліза, а в кого був козик — то козик (Г. Тютюнник).
Текст 2
СТЕПОВА КОРАБЕЛЬНЯ
Весь величезний берег у високих кранах, а в їхньому чорному лісі жевріють, мов червоні велетенські вогнища, закладені кораблі. Крани, червоно-палаючі борти будованих суден і зелень тополь. Розміреним будівничим гуркотом зараз повниться та степова корабельня, вирує там трудове життя, лунає скреготом, ударами, шумом молотів, сичанням газових різаків, б’є сліпучими спалахами і зорепадом електрозварки… Кожен творить щось своє, робить ніби мале якесь діло; той зварює шви, той перевіряє їх (коли треба — рентгеном!), той столярує, той фарбує, високо зіп’явшись і ганяючи шариковою щіткою по випуклості борта, або пульверизатором насіває фарбу, жінки клопочуться з ізоляційним матеріалом, з отією самою синтетичною скловатою, захищаючись від її гострої пилюки марлевими пов’язками, ще інший хтось уже оснащує рубку радіоапаратурою, встановлює навігаційні прилади,— а в цілому, як вершина, як апофеоз усієї їхньої праці, виростає цей красень корабель.
…А коли настане день спуску — він виливається тут у справжнє свято труда, тисячі людей напружено стежать за творінням рук своїх, із хвилюванням слухають, як серед глибокої тиші лунають по радіо останні розпорядження спусковій команді, що працює на очах у всіх, працює чітко, злагоджено і ніби навічно. Ключами розгвинчують блоки, вибивають молотами клиння, аж поки все звільнено, і вся споруда корабля, піднята на високому стапелі, утримується вже тільки двома курками, і трос, що зв’язує курки, натягується струною…
— Рубай курки!
І здригнеться тоді на стапелях цей молодий океанський велетень і плавко, величаво посунеться по змащених полоззях з території заводу назустріч волі, назустріч океанові… (О. Гончар).
СТЕПОВА КОРАБЕЛЬНЯ
Весь величезний берег у високих кранах, а в їхньому чорному лісі жевріють, мов червоні велетенські вогнища, закладені кораблі. Крани, червоно-палаючі борти будованих суден і зелень тополь. Розміреним будівничим гуркотом зараз повниться та степова корабельня, вирує там трудове життя, лунає скреготом, ударами, шумом молотів, сичанням газових різаків, б’є сліпучими спалахами і зорепадом електрозварки… Кожен творить щось своє, робить ніби мале якесь діло; той зварює шви, той перевіряє їх (коли треба — рентгеном!), той столярує, той фарбує, високо зіп’явшись і ганяючи шариковою щіткою по випуклості борта, або пульверизатором насіває фарбу, жінки клопочуться з ізоляційним матеріалом, з отією самою синтетичною скловатою, захищаючись від її гострої пилюки марлевими пов’язками, ще інший хтось уже оснащує рубку радіоапаратурою, встановлює навігаційні прилади,— а в цілому, як вершина, як апофеоз усієї їхньої праці, виростає цей красень корабель.
…А коли настане день спуску — він виливається тут у справжнє свято труда, тисячі людей напружено стежать за творінням рук своїх, із хвилюванням слухають, як серед глибокої тиші лунають по радіо останні розпорядження спусковій команді, що працює на очах у всіх, працює чітко, злагоджено і ніби навічно. Ключами розгвинчують блоки, вибивають молотами клиння, аж поки все звільнено, і вся споруда корабля, піднята на високому стапелі, утримується вже тільки двома курками, і трос, що зв’язує курки, натягується струною…
— Рубай курки!
І здригнеться тоді на стапелях цей молодий океанський велетень і плавко, величаво посунеться по змащених полоззях з території заводу назустріч волі, назустріч океанові… (О. Гончар).
Комментариев нет:
Отправить комментарий